Почну, мабуть, з того, що щимить душу не одну п’ятирічку, і що послугувало поштовхом до дуже глобального кроку для нас – створення цього незвичайного проекту.

Ліси в Карпатах вирубуються і перешкодити цьому факту, на жаль, неможливо.

Система стабільно працює ще з часів «совдепу», і боротися з нею – все одно, що з вітряками.

Як працює ця схема?

У лісничого в підпорядкуванні від десятка і більше лісників. Лісники дають «відкати» лісничому – лісничий далі ланцюжком аж до міністрів, контролю «за вирубкою» перепадає не мала частина коштів. Жменька людей збагачується на цьому, як кажуть на рівному місці, зовсім не докладаючи жодних зусиль, займаючи керуючі посади цього регіону. Карпати позбавляються лісу, екосистема змінюється в гірший бік.

Але більшість мешканців тут – це не цікавить. І коли прямо кажеш місцевому: « твої діти житимуть на лисих горах у глині, якщо це не зупинити зараз», тобі відповідають – «а що нам робити? Якщо заборонити вирубку — прийде голод.»

Кожна нова влада приймає у спадок цю схему. Це, на жаль, не змінити. Так ліс вирубувався і як це не сумно – вирубуватиметься.

Але мова зараз не про проблему, а про можливий хоч і маленький шлях до ії вирішення!

АЛЕ, не будемо про сумне!

Ми не стали битися головою об стіни, читати комусь моралі чи вчити когось жити. Ми пішли зовсім іншим шляхом.

Продавши квартиру на подолі у Києві, ми купили близько 5 гектарів лісу. І ще залишилися гроші для еко будівництва)) І ось на цих 5-х гектарах ми вирішили, що точно не дамо зрубати жоднісінького дерева!

Шлях до цього був тернистим і тривалим.Намагаючись отримати наші законні 2 гектари, які належать нам по праву, за нашим Українським законодавством. Але на жаль боротьба та спори з сільськими радами відбувається й досі. І це трохи втомило за ці кілька років.

Ні, ні, ми не охолонули, і юристи продовжують наполегливо боротися за наші права в судах. Але поки що цей шлях не дуже ефективний. Але, як кажуть надія вмирає останньою)) і віра все ще залишається.

Ми знайшли інше рішення!

Найбільш ефективним виявився шлях купівлі землі, і той, хто шукає, рано чи пізно – знаходить. Переглянувши не оду сотню ділянок, Всесвіт дав нам те, що ми шукали стільки років))

Але цей довгий шлях пошуку треба було пройти, щоб зрозуміти, що тобі дійсно потрібно. За ці роки пошуків я остаточно та безповоротно зрозумів, що закоханий у етнічну групу Українців – Гуцулів та у Верховинський район Івано-Франківської області – центр гуцульщини.

Гуцули успадкували ці території у язичницьких племен, а язичницькі племена з’явилися після трипільської культури. Моїм хобі вже з десяток років є пошук давніх святилищ. Які розкидані на кілька десятків кілометрів цим регіоном. Місць, куди приходили поклонятися трипільці, і після трипільців язичники, а після язичників християни зводили на цих місцях церкви. Це своєрідні місця, які й досі є трансляторами, деякими джерелами енергії, які тебе наповнюють, огортають, допомагають, приймають.. якщо ти приходиш у ці місця з добрими помислами та намірами.

До чого тут святилища та трипільці? ))

В одне з таких місць у селі Снідавка ми приїхали, як звичайно, восени після важкої, сезонної роботи, втомлені та практичнознесилені. Місце називають «Терношерською Ладою» (богиня родючості) трипільці сюди приходили поклонятися божеству, приносили дари, влаштовували танці та свята. Зазвичай у день весняного рівнодення просили богиню допомогти.

За легендами в день літнього сонцестояння (22 червня) на ігрища до гори Ігрець збиралися лісові звірі, люди здійснювали різні обряди і стрибали через багаття… легенд дуже багато пов’язаних із цим місцем і можна нескінченно розповідати про нього.

Можливо, ми відновимо ці традиції — тусовок і party)) цього особливого календарного дня.

Присутності тут достатньо для наповнення силою. Хронічну втому як рукою зняло після години медитацій.

Спустившись з Лади, ми як завжди подякували і пішли. Але на цей раз у небі було дивне явище. Хмари не пливли, як завжди, у той чи інший бік, а закручувалися в міні спіраль. Швидше за все, верхні вихрові потоки стикалися, утворюючи торнадо. На все це падали промені вранішнього сонця і ефект вийшов чарівний. Щось на кшталт вогняного помаранчево-червоно-жовтого енергетичного ока чи кулі.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=3054491844623301&set=a.916849141720926&type=3&theater

Дивне явище відбувалося над горами за кілька кілометрів від Терношерського святилища.

За кілька днів ми опинилися на цьому місці на огляді чергової ділянки. Це було трохи дивно. Наче щось нас туди привело.

Я чітко спіймав себе на думці, що це наше місце, і тепер воно буде якимось чином нашим назавжди)). Це дивне відчуття, його не забути та не сплутати ні з чим. Це знання, що виходить глибоко із всередині.

Ми не можемо запобігти вирубці лісів у Карпатах, ми не можемо боротися з системою, нас занадто мало щоб змінити менталітет всіх оточуючих людей… АЛЕ МИ МОЖЕМО взяти шматочок цієї планети, захистити його та дозволити природі на нашій землі – взяти своє.

Якщо ви дочитали до цього місця)) то саме тут починається наша історія, і реалізація тієї мрії, яку ми плекали стільки років.

Угода з купівлі землі пройшла задовільно. Документи, казковим чином, зібралися.Казковіше -і не придумаєш. І що взагалі вже було неймовірним сюрпризом… Замість 4-х гектарів, за документами, за фактом виявилось – більше 6-ти. І стільки ж ще людей які бажали продати поруч ділянки, що примикають до нашої. Так влаштовані гуцули, там, де числиться 2 гектари, за документами за фактом виявляється у півтора – удвічі більше. І так споконвіку і ці традиції, ніхто не порушить. Нам власне перейшло, ні багато ні мало, — два схили гір із чудовим лісом, величезним яблуневим садом, двома джерелами чистої джерельної води та струмком. Ну й, мабуть, щоб нам взагалі мало не здалося, небеса подарували нам усі технічні можливості; 3 фази підведені до ділянки – 380 вольт, дорога, що вимагає невеликої реконструкції, старі раритетні гуцульські хатки, дикий зарослий ліс, свій мікроклімат (дві гори захищають від вітрів)… і багато, багато чого про що ми навіть мріяти не могли. Це місце як якийсь едемський сад, рай, за яким нам хтось згори довірив доглядати.

Я розумію, що змінити нічого неможливо в нашій країні, переламати хребет усьому свавіллю, що відбувається з вирубуванням лісів у Карпатах – нереально!

Але зробити те, що можливо, те, що в наших силах, — зберегти те, що природа створила і не заважати цьому ми ж можемо.

Ми збираємось на цій землі зробити лісо-сад, висадити стільки дерев, і в такій різноманітності, на скільки нам вистачить)).

Назріває ідея створити на базі цього еко-медитативний арт центр. Для проведення ритритів, семінарів, фестивалів.

Населення Снідавки трохи більше 1000 осіб, що дозволяє інформаційно бути ізольованим у своєму просторі. Найближчий сусід перебуватиме за кілометр. Для віпасани, закритих семінарів та party, фестів – це ідеальне місце.

Але це тільки плани і як далеко ми зможемо пройти цим шляхом покаже час.

І тут друзі ми підходимо до головного! )) Якщо ви дочитали і до цього місця)) У нас є пропозиція! Взяти участь у створенні цього простору та незвичайного проекту.

Чим? І як?

ВОЛОНТЕРИ:

Завжди вітаються.

Волонтерство на посадку дерев та різноманітні роботи. Поєднувати відпочинок у Карпатах із приємною творчою роботою. Проживання, харчування надається.

КОНСУЛЬТАНТИ З ЕКОБУДІВНИЦТВА.

Теоретичної бази в нас достатньо, але практичного досвіду обмаль. Якщо підключаться люди, які мають досвід еко будівництва, ми будемо дуже вдячні за консультацію та допомогу.

Окрема подяка Андрію Бобровицьому за консультації та практичні поради.

ІНВЕСТИЦІЇ. СПОНСОРСТВО. ДОНАТИ

Ну і звісно, для такого проекту буде подарунком фінансова допомога.

Ідей дуже багато, але є грошові обмеження, як завжди))

Ми не бідні і не просимо допомоги або потребуємо інвестицій. Але це перший наш проект, який ми робимо не для когось і за чийсь рахунок, а самотужки. Ми робимо це за свої заощадження і хочемо реалізувати справжню казку. Куди ви можете приїхати будь-якої пори року і відірватися від міст цивілізації, поринувши в еко-психоделічний простір.

Але наш бюджет обмежує наші можливості.

Гроші потрібні:

1) на закупівлю саджанців різних порід дерев, тих порід яких тут ніколи не було або ба більше не росте через вирубку;

2) створення теплиць;

3) створення ландшафтного дизайну, у проекті каскадні озера, городики з екологічно чистими овочами та сади із фруктами;

4) ми плануємо зробити ФРІ ХАУС, будиночки, які будуть доступні будь-яким людям, що приїхали на допомогу проекту, або тим, хто хоче піти в затворництво на кілька днів або просто підтримати проект — просто так, безкоштовно!

У своєму просторі ми плануємо створити мінімальні умови для перебування для всіх. Щоб можна було приїжджати сюди не лише з наметом. У проекті будівництво за екотехнологіями. Будиночки хобіту, будинки на деревах, будинки за технологіями Earthbag і т.д.

Але на все не вистачає фінансів. Тому будь-яка допомога буде для нас подарунком та вкладенням у добру справу.

http://flura.kiev.ua/product-category/buy/

Планів багато. Реалізовувати ми їх вже почали))

Підключитись можна на різних рівнях у міру своїх можливостей, сил, та звісно, бажання.